Дата та місце народження: 7 березня 1986 р., с. Завишень, Сокальський район, Львівська область.

Дата та місце загибелі: 22 грудня 2015 р., смт. Верхньоторецьке, Ясинуватський район, Донецька область.

Звання: Молодший сержант.

Посада: Старший розвідник-телефоніст.

Підрозділ: 53-я окрема механізована бригада.

Обставини загибелі: Трагічно загинув 22 грудня 2015 р. поблизу смт. Верхньоторецьке (Ясинуватський район Донецька область).

Сімейний стан: Залишилися мати, дружина, донька та син від першого шлюбу.

Місце поховання: с. Завишень, Сокальський район, Львівська область.

Указом Президента України № 239/2018 від 23 серпня 2018 року, “за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України”, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням Сокальської районної ради від 13 жовтня 2016 року присвоєно звання “Почесний громадянин Сокальського району” (посмертно).

 ОЛЕГ ГАЛАТЮК

(7 березня 1986 — 22 грудня 2015)

 Сокальщина гордиться своїми героями, які стали на захист рідної країни.

Серед них – Олег Миколайович Галатюк. Народився у селі Завишень Сокальського району Львівської області 7 березня 1986 року у сім’ї Ніни та Миколи Галатюків. Навчався у Завишенській початковій, а згодом у Жвирківській середній школі. Випускник 2003 року.

У 2004-2005 роках проходив строкову військову службу у лавах Збройних Сил України. Служив у 80-му окремому аеромобільному полку Аеромобільних військ Сухопутних військ Збройних Сил України (нині – 80-а окрема десантно-штурмова бригада Високомобільних десантних військ Збройних Сил України; військова частина А0284, місто Львів).

У лютому 2015 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив розвідником розвідувального взводу 15-го окремого мотопіхотного батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (польова пошта В2260).

З 2015 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. Олег міг не йти до війська, бо його комісували, але не зміг сидіти вдома, коли інші воюють за територіальну цілісність України.  Запитання «Хто, як не я, буде захищати?» – стало його переконанням. Служив у розвідвзводі старшим розвідником-телефоністом. Олег 15 лютого вже мав повернутися додому назовсім. На нього чекали батьки, сестра, п’ятирічний синочок Ростислав, тримісячна донечка Аріна та дружина Галина. Та не судилося….

У ніч на 22 грудня 2015 року молодший сержант Галатюк під час бою підірвався на гранаті поблизу села Новобахмутівка Ясинуватського району Донецької області.

Бойові побратими Олега щиро розповідали про те,  що «Олег  справжній герой. Він був сильним духом, відважним, справедливим і цілеспрямованим. Такі люди підтримують бойовий дух в армії.»,  «Якщо б не такі люди як Олег, які пішли служити і захищати державу, мабуть мене досі не було б в живих»., «Наша рота –  це єдина й дружна сім’я, бо нам доводиться щодень дивитись смерті у вічі. Ми ділили з Олегом всі труднощі служби: жили в одному бліндажі, їли з однієї тарілки, ходили разом на бойові завдання. Олегу було можна довіритись, бо не можна йти у розвідку чи на бойове завдання, коли ти не довіряєш людині. Він завжди знаходив такі слова, щоб підбадьорити та підтримати інших. Ми знали, що він ніколи нікого з нас не залишить в біді за будь-якої ситуації». Командир третьої роти з позивним «Дунай», який уже багато років у армії, розповідав, що «дуже рідко зустрічав таких людей, як Олег. Він був правильним хлопцем, відважним, хоробрим, зі своєю проукраїнською позицією, більше добровольцем, ніж мобілізованим. Своєю поведінкою підтримував і заохочував інших, завжди був за добро, мир і правду. Олег  це простий український козак, яких тепер мало».

25 грудня 2015 року вся Сокальщина прощалася з героєм.  Похований на Новому цвинтарі села Завишень Сокальського району Львівської області.

Рішенням Сокальської районної ради від 13 жовтня 2016 року присвоєно звання «Почесний громадянин Сокальського району» (посмертно).

14 жовтня 2016 року на фасаді Жвирківської ЗШ І-ІІІ ступенів урочисто відкрито меморіальну дошку Героєві сьогодення, випускнику школи Олегові Галатюку, який загинув 22 грудня 2015 року під час бою у зоні АТО поблизу с. Новобахмутівка Донецької області.

Указом Президента України № 239/2018 від 23 серпня 2018 року, «За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Пам’ятати – це обов’язок кожного свідомого українця. Ми не маємо права забути імена наших героїв, що загинули за мирне життя на сході України. Вони,  віддавши найдорожче – життя, дали нам можливість сьогодні жити, навчати дітей, будувати Українську Соборну самостійну державу.

Пам’ятаймо всіх – живих і тих, хто вже не з нами.

Герої не вмирають лише в тому випадку, якщо жива пам’ять про них. Збережемо її разом!